Зроблено ще один крок до побудови безбар’єрної України!
Безбар’єрність — це не просто про комфортне життя для людей будь-якого віку, статі та стану здоров'я, а іноді й про життя та розвиток взагалі. Мільйони українців, серед яких маломобільні люди, молодь, жінки, люди літнього віку, люди з інвалідністю, через численні бар'єри не можуть реалізувати себе, а в деяких випадках навіть забезпечити власні базові потреби.
Замислитесь, чи легко людині на кріслі колісному знайти гідну роботу, якщо вона не може вільно пересуватися містом? Чи просто зрозуміти нові закони та постанови літній пані? Чи має рівні права на якісну освіту та розвиток дитина з маленького села, де досі немає інтернету?
Це все бар'єри, великі й малі, фізичні й цифрові, освітні й економічні, які заважають людям реалізувати свої права.
Війна загострила всі ці питання. Ветерани, які отримали травми та поранення, люди, що втратили домівки та змушені шукати прихисток в інших громадах, діти, які пережили більше ніж багато хто з дорослих, люди, які втратили когось з роботу чи живуть в постійному стресі вже понад рік — всі ми тою чи іншою мірою відчули на собі тягар бар’єрів в повсякденному житті.
«Протиставити руйнуванню і хаосу, які несе російський загарбник, — відбудову. На практиці втілити наші спільні цінності, де людина та її життя — понад усе», — заявила перша леді Олена Зеленська.
Щоб впоратись з наявними викликами, з ініціативи першої леді України Олени Зеленської в 2021 році була прийнята Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Вона передбачає створення безбар’єрного простору в Україні за 6 основними напрямками:
- Суспільна та громадянська безбар’єрність, яка передбачає забезпечення рівних можливостей участі всіх людей та суспільних груп у житті громад та держави.
- Освітня безбар’єрність — створення рівних можливостей та вільного доступу до освіти, включаючи освіту протягом життя.
- Економічна безбар’єрність – забезпечення умов та можливостей для працевлаштування, заняття підприємництвом молоді, жінок, літніх людей, людей з інвалідністю тощо.
- Інформаційна безбар’єрність – умови, за яких люди, незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей, мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, що враховують їх потреби та можливості.
- Фізична безбар’єрність – створення середовища, в якому громадські споруди та публічні місця, транспорт і послуги є фізично доступними для всіх суспільних груп.
- Цифрова безбар’єрність – забезпечення доступу до інформації, комунікації, публічних та інших послуг онлайн для всіх суспільних груп, включаючи літніх людей, людей з інвалідністю, людей, які проживають у сільській місцевості тощо.
Повномасштабне вторгнення рф не завадило реалізації Плану заходів з виконання Стратегії на 2021-2022 роки, і сьогодні ми переходимо до наступного етапу, адже дням Уряд підтримав План заходів на 2023-2024 роки, в якому активну роль відіграватимуть обласні військові адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Попередньо схвалений Радою безбар’єрності документ визначає 4 пріоритетні напрямки роботи:
- безбар’єрний простір;
- безбар’єрні товари;
- безбар’єрні послуги;
- безбар’єрна інформація.
Відповідно до цього, кожному виконавцю поставлені чіткі завдання, реалізація яких наблизить Україну до європейських стандартів безбар’єрності.
Для контролю за реалізацією Плану заходів буде запроваджено електронний моніторинг, який демонструватиме прогрес у виконанні всіх запланованих заходів окремо по кожному напрямку. Він буде доступний як державним органам, так і громадськості.
Координатором реалізації Стратегії визначено Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури.
Сама ж архітектура змін зі створення безбар’єрного простору розробляється урядовою командою за підтримки першої леді України Олени Зеленської.
