ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН

Як звернутись до Асканія-Нова селищної військової адміністрації?

1. Онлайн, через форму Зворотнього зв'язку або Email: ask.nova.sva@khoda.gov.ua

2.  Через телефон гарячої лінії - +38 (096) 609 0440

3. На особистому прийомі за адресою: 74000, Херсонська область, Бериславський район, смт. Високопілля  вул. Визволителів, 100.

До ЦНАПу:

1. Телефон:  +380679214258 

2. Email: ask.nova.cnap@khoda.gov.ua 

3. На особистому прийомі за адресою: 74000, Херсонська область, Бериславський район, смт. Високопілля  вул. Визволителів, 100.

ПРАВА ГРОМАДЯН, ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ "ПРО ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ"

Відповідно до статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» кожна особа має право на:

1. знання у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збирають, як, ким і з якою метою їх використовують, передають чи поширюють, окрім випадків, встановлених законом; 
2. доступ до інформації про неї, яку збирають та зберігають;
3. вимоги виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону; 
4. ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів; 
5. відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом. 

Відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію не залежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Згідно з Законом "Про доступ до публічної інформації", відповідь на інформаційний запит має бути надано не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запитувач має право оскаржити:

1. відмову в задоволенні запиту на інформацію;
2. відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3. ненадання відповіді на запит на інформацію;
4. надання недостовірної або неповної інформації;
5. несвоєчасне надання інформації;
6. невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;
7. інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

ВІДМОВА ТА ВІДТЕРМІНУВАННЯ В ЗАДОВОЛЕННІ ЗАПИТУ НА ОТРИМАННЯ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Відповідно до статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»:

1. розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
2. розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
3. інформація, яку запитують, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
4. особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 Закону фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком;
5. не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п’ятою статті 19 Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не за суттю запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний спрямувати цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається від дня отримання запиту належним розпорядником.
У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:   

1. прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;
2. дату відмови;
3. мотивовану підставу відмови;
4. порядок оскарження відмови;
5. підпис.
          

Відмову в задоволенні запиту на інформацію надають у письмовий формі.

       Відтермінування в задоволенні запиту на інформацію дозволене в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відтермінування доводять до відома запитувача у письмовій формі з роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

У рішенні про відтермінування в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1. прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;
2. дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку;
3. причини, у зв’язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк;
4. строк, у який буде задоволено запит;
5. підпис.

ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ СУБ'ЄКТІВ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ, ЇХ ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ 

Згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» відповідь на запит має бути надано не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. 

У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.
       

Відповідно до статті 23 Закону «Про доступ до публічної інформації», рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
       

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
       

Відповідно до статті 17 Закону України «Про доступ до публічної інформації» парламентський контроль за дотриманням права людини на доступ до інформації здійснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, тимчасовими слідчими комісіями Верховної Ради України, народними депутатами України.
       

Громадський контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації здійснюється депутатами місцевих рад, громадськими організаціями, громадськими радами, громадянами особисто шляхом проведення відповідних громадських слухань, громадської експертизи тощо.
       

Державний контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до інформації здійснюється відповідно до закону.

Роз'яснення щодо реалізації конституційного права громадян на звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування

Конституційне право громадян на звернення до органів державної влади

        У сучасному світі рівень правового захисту прав та свобод людини і громадянина є ключовим показником демократизму суспільства і держави. У демократичній, правовій державі кожне право особи, закріплене належним чином, забезпечується всією повнотою влади.

        Особливе місце в системі засобів захисту прав, свобод та законних інтересів громадян посідає реалізація їх права на звернення. У ст. 40 Конституції України зазначено, що громадяни України мають право звертатися до органів державної влади і місцевого самоврядування та встановлено обов'язок органів влади та посадових осіб розглядати звернення й надавати обґрунтовані відповіді.

        Отже, право на звернення є важливим конституційно-правовим засобом захисту та однією з організаційно-правових гарантій дотримання прав і свобод громадян. Це право включає дві складові.

         По-перше, звернення громадян є однією з форм участі населення в державному управлінні, у вирішенні державних і суспільних справ, можливістю активного впливу громадянина на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування.

         По-друге, це спосіб відновлення порушеного права громадянина через подання до органів державної влади скарг, заяв і клопотань. У такому розумінні це механізм виконання соціальних обов'язків публічної влади.

         Від правильного функціонування адміністративно-правових механізмів реалізації прав громадян, від чіткого й ефективного реагування влади на їхні звернення залежить здатність держави забезпечувати належний захист законних інтересів громадян. 

          Загальні засади реалізації права громадян на звернення визначено Законом України "Про звернення громадян". У цьому Законі надано чіткі визначення термінів "звернення", "пропозиції", "заяви" та "скарги" громадян, зазначені вимоги до звернень, порядок їх розгляду, а також відповідальність за порушення Закону.

         Законом також встановлено умови, за яких звернення не підлягають розгляду і вирішенню. Звернення не підлягає розгляду, коли воно не підписане автором, у разі відсутності даних про місце проживання, а також при анонімності звернення. Також не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішене по суті, а також скарги, терміни для подання яких закінчилися, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Не можуть бути предметом оскарження в адміністративному порядку рішення загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також рішення вищих державних органів. Скарги на такі рішення є предметом розгляду виключно суду.

         Крім того, Законом забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина.

       Важливим заходом реалізації конституційного права громадян на звернення є також особистий прийом громадян.

        Прийом громадян повинен проводитися в усіх державних органах та установах, а також за місцем роботи та проживання населення тими керівниками та посадовими особами органів та установ, які мають право приймати рішення з питань, що входять до їхньої компетенції.

       Усі звернення громадян, подані на особистому прийомі, реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається в тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.

        Якщо громадянин не отримав відповідь на своє звернення, він відповідно до статті 55 Конституції України має право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.