Через дії шахраїв жителі Херсонщини втратили понад 100 тисяч гривень
За минулі кілька діб поліцейські Херсонської області зареєстрували шахрайства з так званими «соціальними виплатами», «банківські» шахрайства, факти купівлі-продажу фейкових товарів у мережі інтернет та схеми «родич або знайомий у біді». Через дії аферистів потерпілі втратили 103 тисячі гривень.
Одразу четверо жителів області стали жертвами найпоширенішої схеми шахрайства – купівлі-продажу фейкових товарів у мережі інтернет. Зловмисники реєструються під вигаданим ім’ям, вказують тимчасові телефонні номери і виставляють на продаж неіснуючий товар. А коли отримують завдаток або повну передоплату – зникають.
Мешканець Херсонського району на одному з сайтів замовив запчастини до автомобіля і перерахував продавцю 7 тисяч гривень. Минуло вже кілька тижнів, але запчастини заявнику ніхто не відправив, гроші не повернув, а продавець на повідомлення не відповідає.
Ще один потерпілий на сайті знайшов оголошення про продаж автомобіля за прийнятною ціною та перевів продавцю одразу всю суму – 40 тисяч гривень. Нині зв’язку з продавцем немає, гроші чоловіку не повернули і автомобіль не надіслали.
Жителька Херсонського району втратила 9 тисяч гривень, коли на сайті знайшла повідомлення про продаж мопеду та перерахувала на рахунок продавця всю суму. Замовлення вона так і не отримала.
12 тисяч гривень втратив житель Бериславського району, який у соціальній мережі знайшов оголошення про продаж плитоноски і зробив повну передоплату товару. Плитоноску чоловіку не надіслали і гроші не повернули.
Пам’ятайте, щоб не стати жертвою шахраїв у мережі інтернет, завжди намагайтеся використовувати магазини та сайти, які перевірені часом та відомі серед користувачів. Уважно обирайте продавців, шукайте відгуки про них, просіть додаткові фото реального стану товару. Якщо в оголошенні вказаний номер телефону продавця, то перевірте його через пошукові системи. Ніколи не переказуйте гроші наперед. Якщо продавець просить повну передоплату, то швидше за все – це шахрай.
Жертвами «банківських» шахраїв стали двоє жителів області. Їм зателефонували нібито зі служби безпеки банків і повідомили, що їх картки заблоковані. Для розблокування необхідно було повідомити особисті дані заявників, останні чотири цифри номеру карток та строк їх дії. Після чого з банківських рахунків потерпілих зникло 17 тисяч гривень.
Жертвою шахраїв, які виманюють гроші під виглядом надання соцвиплат, став літній херсонець. У соціальній мережі чоловік прочитав повідомлення про надання соціальних виплат постраждалим від російської агресії. Заявник перейшов за посиланням, ввів особисті та дані банківської картки, після чого з його рахунку зникло 10 тисяч гривень.
Шановні громадяни! Аби убезпечити себе від подібних випадків, під час спілкування у месенджерах не переходьте за невідомими посиланнями. Беріть інформацію щодо фінансових виплат лише з офіційних джерел. Коли заповнюєте платіжні форми або спілкуєтесь з банківськими працівниками, в жодному разі не розголошуйте конфіденційні дані своєї банківської картки: термін дії, PIN-код та CVV-код.
Жертвою шахрайства у соцмережах став 34-річний херсонець. Йому надійшло повідомлення зі сторінки знайомої, яка попросила в борг 8 тисяч гривень нібито на лікування батька, якого збила машина. Заявник перерахував кошти, а потім дізнався, що сторінку знайомої зламали і гроші вона не просила.
Шахраї зламують персональні сторінки користувачів, щоб просити гроші в борг від імені власника та розміщувати потрібну їм інформацію зі збору коштів. Радимо не перераховувати гроші нa невідомі рахунки, а спочатку обов’язково зв'язатися з людиною, яка нaписaлa з проханням про фінансову допомогу, чи з її родичами.
За усіма фактами поліція відкрила кримінальні провадження за ч.1 ст.190 «Шахрайство» Кримінального кодексу України.
Якщо ж ви стали жертвою інтернет-шахрайства, терміново зверніться до найближчого відділу поліції або зателефонуйте на номер «102». Зберіть всю можливу інформацію, що підтверджує факт вчинення щодо вас шахрайських дій: чек про оплату, переписку з аферистом, квитанцію з банку про проведення грошових операцій, скрін або роздруківку оголошення, посилання на сайт тощо.
