A A A K K K
для людей із порушенням зору
Асканія-Нова селищна військова адміністрація
Херсонська область, Каховський район

Європейська та євроатлантична інтеграція

Дата: 16.12.2022 14:07
Кількість переглядів: 29

З травня 2018 року запрацював Євроінтеграційний портал  https://eu-ua.org Веб-сайт  розроблений коштом ЄС в межах Проекту ЄС Association4U («Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС») за підтримки Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції України та Офісу Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – у рамках реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки та відповідного Плану заходів на виконання Стратегії.Україна та Європейський Союз.

Відносини між Україною та Європейським Союзом (на той час Європейськими Співтовариствами) були започатковані у грудні 1991 року, коли міністр закордонних справ Нідерландів, які головували у Співтоваристві, у своєму листі повідомив про офіційне визнання незалежності України. 23 червня 2022 року Європейська Рада на саміті у Брюсселі ухвалила рішення про надання Україні статусу країни-кандидата в члени Європейського Союзу

Сайт Представництва України при Європейському Союзі

Сайт Представництва Європейського Союзу в Україні

Співробітництво у сфері Спільної зовнішньої та безпекової політики

На виконання ст. 7 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС щодо поступової конвергенції у сфері зовнішньої та безпекової політики наша держава приєднується до політичних заяв ЄС у рамках міжнародних організацій, зокрема ООН і ОБСЄ. Рівень приєднання до таких заяв складає близько 90%.

У рамках взаємодії по лінії Спільної політики безпеки та оборони 22 липня 2014 року Рада ЄС із закордонних справ ухвалила рішення щодо розгортання Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (EU Advisory Mission for Civilian Security Sector Reform Ukraine (EUAM Ukraine).

У 2021 році між Україною та Європейським Союзом на щорічній основі започатковано Діалог з кібербезпеки, який охоплює широке коло питань регіонального та міжнародного порядку денного, а саме: кібербезпека, кібер-захист, кібер-оброна та боротьба з кіберзлочинністю.

Обмежувальні заходи ЄС (санкції)

ЄС запровадив шість пакетів санкцій у відповідь на безпрецедентний і неспровокований військовий напад Росії проти України.

Заходи покликані:

· послабити здатність Кремля фінансувати війну

· накласти чіткі економічні та політичні витрати на російську політичну еліту, відповідальну за вторгнення

Заходи включають:

· індивідуальні санкції

· економічні санкції

· обмеження щодо ЗМІ

· дипломатичні заходи

ЄС також запровадив санкції проти Білорусі у відповідь на її причетність до вторгнення в Україну.

З березня 2014 року ЄС поступово вводить обмежувальні заходи щодо Росії у відповідь на:

· незаконну анексію Криму в 2014 році

· рішення про визнання незалежними непідконтрольних уряду територій Донецької та Луганської областей у 2022 році

· неспровоковану та невиправдану військову агресію проти України у 2022 році

ЄС запровадив різні види санкцій:

· індивідуальні обмежувальні заходи

· економічні санкції

· дипломатичні заходи

· обмеження щодо ЗМІ

· обмеження економічних відносин з ТОТ АРК

· обмеження економічних відносин з непідконтрольними уряду районами Донецької та Луганської областей

· обмеження економічного співробітництва

Співробітництво у сфері юстиції, свободи і безпеки

Відносини Україна-ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки регулюються Розділом ІІІ Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. У ньому визначені основні напрями взаємодії сторін на шляху до утвердження верховенства права та зміцнення відповідних інституцій України, зокрема відповідальних за правоохоронну діяльність і встановлення правосуддя, а також гарантування незалежності та неупередженості в роботі судової системи.

Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки (ЮСБ) відбувається на основі принципів поваги до прав людини та основоположних свобод.

У Розділі ІІІ Угоди передбачено:

– поглиблення співпраці у сфері міграції;

– взаємодія задля боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, організованою злочинністю;

– співробітництво у сфері надання правової допомоги у цивільних та кримінальних справах.

Особлива увага надається мобільності громадян України та збереженню безвізового режиму з державами-членами ЄС.

Основним органом координації діалогу між Україною та ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки є Підкомітет з питань свободи, безпеки та юстиції Комітету асоціації Україна – ЄС, засідання якого проводяться щорічно.

У рамках засідань Підкомітету обговорюються питання:

– боротьби зі злочинністю та корупцією;

– реформування судової системи, системи органів прокуратури та правоохоронних органів;

– правового співробітництва;

– захисту персональних даних;

– міграції та міграційних ризиків, притулку та управління кордонами;

– боротьби з легалізацією (відмиванням) коштів і фінансуванням тероризму;

– боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів;

– реалізації Плану дій з лібералізації візового режиму.

На щорічній основі проходять засідання Діалогу з прав людини Україна-ЄС, які є важливим майданчиком для доведення до ЄС ситуації із правами людини в Україні загалом та стосовно порушень прав людини на окупованих росією територіях.

Взаємодію з ЄС на цьому напрямі координує Міністерство юстиції України.

Діалог у сфері ЮСБ та з прав людини відбувається як на високому політичному, так і на експертному рівнях за участю державних установ України та інституцій ЄС, зокрема Європейського поліцейського офісу, Європейської організації з питань юстиції, Європейського управління з запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), Європейської міграційної мережі (EMN), Європейського моніторингового центру з наркотиків і наркотичної залежності (EMCDDA), Європейського Агентства з прикордонної та берегової охорони (FRONTEX).

11 червня 2017 року вступив в дію безвізовий режим між Україною та ЄС. Відтоді громадяни України можуть подорожувати без оформлення візи до 34 європейських країн: це 26 держав-членів ЄС (за винятком Ірландії) та 4 держави-асоційованих учасниць Шенгенської угоди: Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії, а також 4 держави, де діє візове законодавство ЄС: Андорра, Сан-Марино, Ватикан, Монако.

Починаючи з 2017 року, Україна щорічно готує національну доповідь про стан дотримання вимог візової лібералізації, яку розглядають Єврокомісія та держави-члени ЄС і надають відповідні рекомендації.

Через військову агресію рф проти України 24 лютого 2022 року Рада Європейського Союзу 4 березня 2022 року ухвалює Директиву про тимчасовий захист, яка дозволяє українським громадянам отримати тимчасовий прихисток та соціальний захист в усіх державах-членах ЄС щонайменше протягом одного року. Директивою передбачено надання українцям дозволу на проживання, доступ до освіти, ринку праці, медицини і соціальних виплат.

Торговельно-економічне співробітництво

Умови торгівлі між Україною та ЄС з 1 січня 2016 р. регламентуються положеннями розділу IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціації між Україною та ЄС.

З 2014 р. Європейський Союз посідає позицію основного торговельного партнера України. В загальній торгівлі товарами та послугами за 2021 р. частка ЄС склала 39,2 %. Експорт товарів і послуг з України до ЄС становив 30,3 млрд. дол. США (39,3 % від загального обсягу), а імпорт із ЄС склав 32,3 млрд. дол. США (40,4% від загального імпорту України). Таким чином, негативне сальдо становило 2,0 млрд дол. США.

Обсяги торгівлі товарами (55,7 млрд. дол. США) були більшими, ніж обсяги торгівлі послугами (6,2 млрд. дол. США). Негативне сальдо у торгівлі товарами у розмірі 2,2 млрд. дол. США було частково компенсоване позитивним сальдо у торгівлі послугами у розмірі 1,1 млрд. дол. США.

Основними торговельними партнерами України в ЄС у 2021 р. стали: Польща(18,1 % від торгівлі товарами та послугами), Німеччина (16,4 %), Італія (11,0 %), Нідерланди (5,9 %) та Угорщина (5,7 %).

Також значна частка торгівлі припала на Чехію (5,2 %), Францію (4,8 %), Іспанію (4,7%), Словаччину (3,5 %), Литву (3,3 %), Австрію (3,2 %). Румунію (2,9 %), Бельгію (2,5 %) та Болгарію (2,5). Частки інших держав-членів ЄС не перевищували 2 %.

З показниками торговельно-економічного співробітництва Україна-ЄС можна ознайомитися на сайті Міністерства економіки України.

Поглиблена та всеохопна зона вільної торгівлі (ПВ ЗВТ)

Поглиблена та всеохопна зона вільної торгівлі (ПВ ЗВТ) є частиною Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і однією з найамбітніших двосторонніх угод, які будь-коли укладав Євросоюз. ПВ ЗВТ спрямована на зменшення та скасування тарифів, які застосовуються сторонами щодо товарів, лібералізацію доступу до ринку послуг, а також на приведення українських правил та регламентів, що стосуються бізнесу, у відповідність до правил і регламентів ЄС з метою сприяння руху товарів і послуг між сторонами та взаємного недискримінаційного ставлення до компаній, товарів і послуг на території України та ЄС.

З набранням чинності Угодою про асоціацію Європейський Союз запровадив для України режим автономних торговельних преференцій – одностороннє (з боку ЄС) скасування ввізних мит, яке стосується 94,7% усього обсягу промислових товарів та 83,4% сільськогосподарських товарів і харчової продукції, що імпортуються Євросоюзом з України.

З 1 січня 2016 року розпочалося тимчасове застосування Розділу IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею”, Угоди про асоціації між Україною та ЄС в частині ПВ ЗВТ. Одночасно припинив діяти режим автономних торговельних преференцій ЄС для України, встановлених у квітні 2014 року.

1 вересня 2017 року (з набранням чинності в повному обсязі Угодою про асоціацію) для співробітництва з торговельно-економічних питань було утворено спеціалізований двосторонній орган – Комітет асоціації Україна-ЄС у торговельному складі. У його рамках діють 4 підкомітети:

· Підкомітет з питань торгівлі та сталого розвитку;

· Підкомітет з управління санітарними та фітосанітарними заходами;

· Підкомітет з питань митного співробітництва;

· Підкомітет з питань географічних зазначень.

З інформацією про діяльність Комітету асоціації Україна-ЄС у торговельному складі та його підкомітетів можна ознайомитися на сайті Міністерства економіки України

Щодо лібералізації торгівлі з ЄС

24 травня 2022 року Рада ЄС ухвалила безпрецедентне рішення про тимчасову лібералізацію торгівлі з Україною. Відповідний Регламент був розроблений стороною ЄС у відповідь на прохання України максимально полегшити умови експорту продукції в умовах війни з метою поглиблення торговельних відносин з ЄС та продовження експорту до інших країн світу.

Зазначене рішення ЄС буде діяти протягом одного року (до 5 червня 2023 року) та передбачає:

· Тимчасове призупинення дії всіх тарифів, передбачених Додатком І-А до Угоди про асоціацію, а саме:

– скасування мит для промислової продукції, що підлягали поступовому скасуванню впродовж семи років, тобто до кінця 2022 року;

– призупинення застосування системи вхідних цін для фруктів та овочів;

– призупинення усіх квот для сільськогосподарської продукції.

· Тимчасове призупинення антидемпінгових мит на імпорт товарів походженням з України, що є чинними станом на дату набрання чинності цим Регламентом.

· Тимчасове призупинення застосування глобальних захисних заходів щодо імпорту походженням з України.
Угода про асоціацію між Україною та ЄС

Переговори щодо нового базового договору між Україною та ЄС на заміну чинної тоді Угоди про партнерство та співробітництво були започатковані у березні 2007 року (у 2008 році сторони узгодили назву майбутньої угоди – Угода про асоціацію). 11 листопада 2011 року у Брюсселі відбувся завершальний двадцять перший раунд переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію, у ході якого були узгоджені всі положення тексту Угоди.

Під час П’ятнадцятого саміту Україна-ЄС (19 грудня 2011 року, Київ) лідери України та ЄС офіційно заявили про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію. 30 березня 2012 року у Брюсселі глави переговорних делегацій парафували Угоду.

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відбувалося в два етапи.

21 березня 2014 року у Брюселі лідери України та ЄС підписали політичну частину Угоди.

Зокрема, було підписано Преамбулу, статтю 1, розділи І «Загальні принципи», ІІ «Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої та безпекової політики» і VII «Інституційні, загальні та прикінцеві положення» Угоди. На саміті також була зроблена заява, що зобов’язання України, які випливають зі статті 8 Угоди про асоціацію стосовно ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду будуть виконані після внесення відповідних змін до Конституції України.

27 червня 2014 року в ході засідання Ради ЄС Президентом України та керівництвом Європейського Союзу і главами держав та урядів 28 держав – членів ЄС було підписано економічну частину Угоди – розділи III «Юстиція, свобода та безпека», IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею», V «Економічне та галузеве співробітництво» та VI «Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством».

16 вересня 2014 року Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

Українська сторона передала депозитарію ратифікаційні грамоти і завершила таким чином всі внутрішньодержавні процедури.

1 вересня 2017 року після тривалого процесу ратифікації усіма державами-членами Угода про асоціацію між Україною та ЄС набула чинності у повному обсязі.

У зв’язку з необмеженим терміном дії Угоди було передбачено можливість здійснення всебічного її перегляду, у т.ч. що стосується її цілей. Сторонами через 5 років від дати набуття Угодою чинності передбачено проведення першої всебічної оцінки стану імплементації завдань Угоди, а також можливості «прискорення і розширення сфери дії лібералізації митних тарифів у двосторонній торгівлі».

На Двадцять другому Саміті Україна – ЄС, який відбувся 6 жовтня 2020 року в Брюсселі, сторони домовилися здійснити у 2021 році всебічний огляд досягнення цілей Угоди, як це передбачено Угодою.

Інформацію щодо виконання Угоди про асоціацію можна знайти на сайті Урядового офісу з питань євроатлантичної інтеграції. Урядовий офіс є головним органом, який згідно з Постановою КМУ від 13 серпня 2014 р. №346 відповідає за реалізацію завдань у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції та виконання Угоди про асоціацію.

З текстом Угоди про асоціацію можна ознайомитися на інтернет-сторінці Верховної Ради України.

Східне партнерство

Саміти Україна-ЄС

Європейський Союз: що це таке і що він робить?

Вебінари від проекту “Громадська синергія”, що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондом «Відродження»:
“Як ЄС допомагає розвитку малого й середнього бізнесу України?”

Право ЄС: просто про складне

Угода про асоціацію: просто про складне

Сталий розвиток та торгівля в Угоді про асоціацію: просто про складне

Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС: просто про складне

Спільні політики ЄС: уроки для України

Соціальна політика ЄС: уроки для України

Східне партнерство: цілі, інструменти та перспективи європейської політики для України

Енергетична політика ЄС: уроки для України

Новини євроінтеграції

«Євроінтеграційний дайджест» від комунікаційної команди Офісу Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції УкраїниУрядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції та Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС.

Інформаційні кампанії на підтримку євроінтеграції

Бренд Ukraine NOW

Україна – НАТО

Започаткування відносин з Альянсом відбулося відразу після здобуття Україною незалежності у 1991 р. шляхом приєднання до Ради північноатлантичного співробітництва (у 1997 р. перетворена на Раду євроатлантичного партнерства), а у 1994 р. – до Програми НАТО «Партнерство заради миру».

Основоположними документами, що визначають відносини між Україною та НАТО, є Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (9.07.1997 р.) і Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство (21.08.2009 р.).

У березні 2018 р. за Україною було визнано статус держави-аспіранта на вступ до НАТО.

Реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору  у лютому 2019 р. були законодавчо закріплені в Конституції України.

У червні 2020 р. – надано статус Партнера НАТО з розширеними можливостями (NATO Enhanced Opportunities Partner, EOP).

У серпні 2020 р. новою Стратегією національної безпеки України визначено принципові завдання для зміцнення особливого партнерства з НАТО та набуття повноправного членства в Альянсі.

На Саміті НАТО 2021 р. в Брюсселі глави держав та урядів держав-членів НАТО підтвердили рішення Бухарестського саміту від 2008 р. щодо перспектив членства України в Альянсі.

Політичний діалог.

Політичний діалог України з Альянсом забезпечується шляхом розбудови двосторонніх контактів на всіх рівнях. Провідну роль у поглибленні цього діалогу відіграє Комісія Україна-НАТО (КУН), утворена відповідно до положень Хартії про особливе партнерство в 1997 р.

Протягом останніх 5 років засідання КУН високого рівня не відбуваються. Ухвалення у 2017 році нового закону України про освіту, який включав розділ про мову освіти – державну, – викликав критику з боку Угорщини. Користуючись тим, що НАТО працює за принципом консенсусу, офіційний Будапешт звинуватив Україну у погіршення мовних прав угорської національної меншини в Україні, заблокувавши проведення даного формату зустрічей у розвиток діалогу Україна – НАТО.

У ході Мадридського Саміту, що відбувся 28-30 червня 2022 р. на тлі повномасштабного військового вторгнення росії в Україну, та в якому взяв участь Президент України В.Зеленський у форматі відео-звернення, союзниками було:

  • забезпечено перегляд Комплексного пакету допомоги (КПД) для України, що націлений на коротко-, середньо- та довгострокову підтримку Української держави, включно з її переходом від зброї радянських часів на сучасні зразки та покращення  взаємосумісності з НАТО;
  • ухвалено надання Україні оборонної (нелетальної) та гуманітарної допомоги, яка надається нашій державі на підставі її запитів через Трастовий фонд НАТО у рамках КПД та через Євроатлантичний координаційний центр реагування на катастрофи.

Парламентський вимір співробітництва Україна-НАТО включає співпрацю Верховної Ради України з Парламентською асамблеєю НАТО (далі – ПА НАТО), законодавче забезпечення питань, пов’язаних з відносинами між Україною та НАТО, парламентський контроль за реалізацією законодавчих рішень щодо інтеграції України в євроатлантичний безпековий простір, а також досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства в НАТО.

З травня 1992 р. постійна делегація ВРУ має статус асоційованого члена ПА НАТО. У листопаді 2000 р. на виконання положень Хартії була створена Міжпарламентська рада Україна-НАТО (до березня 2003 р. – Спільна моніторингова група ВРУ і ПА НАТО), яка здійснює парламентський контроль за реалізацією стратегії євроатлантичної інтеграції України.

Під час весняної сесії ПА НАТО у Вільнюсі (Литовська Республіка) у травні 2022 р. було ухвалено Декларацію на підтримку України із закликом до урядів та парламентів держав-членів Альянсу підтримати ініціативи, спрямовані на встановлення відповідальності російської федерації за скоєні нею злочини в результаті російського неспровокованої і невиправданого повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 р.

Річні національні програми під егідою Комісії Україна-НАТО, робота з неурядовим сектором

Ключовим інструментом здійснення реформ в Україні є річні національні програми під егідою Комісії Україна-НАТО (РНП), які розробляються з 2009 р. та затверджуються указами Президента України.

У 2021 році було затверджено оновлене положення про розроблення РПН та оцінювання результатів їх виконання, яке удосконалило алгоритм реалізації програм, запровадивши індикатори їх виконання та показники ефективності.

Протягом останніх років особлива увага в рамках РНП приділялася досягненню Україною відповідності критеріям членства в НАТО, переведенню сектора безпеки та оборони на стандарти НАТО та зміцненню демократичного цивільного контролю.

Проєкт Указу Президента України «Про Річну національну програму під егідою Комісії Україна-НАТО на 2022 рік» було ухвалено українським урядом  23 лютого 2022 р.

З початком повномасштабної збройної агресії росії проти України 24 лютого 2022 р. та введенням в Українській державі воєнного стану РНП-2022 потребувала суттєвого перегляду з урахуванням сучасного стану у політичній, економічній та оборонно-безпековій сферах. З огляду на це, 19 травня 2022 р. Прем’єр-міністр України Д. Шмигаль підтримав пропозицію Віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України О.Стефанішиної повернутись до розроблення РНП-2022 після скасування воєнного стану та визначення пріоритетних сфер для відбудови/відновлення або подальшого реформування.

Інформування громадськості про співробітництво України з НАТО здійснюється на підставі відповідної Концепції та річних планів заходів.

У серпні 2021 р. Указом Президента України була введена в дію Стратегія комунікації державної політики євроатлантичної інтеграції України на період до 2025 року.

З початком повномасштабного військового вторгнення росії в Україну НАТО стала майданчиком для обговорення та сприяння новому формату забезпечення оборонної підтримки України шляхом створення Контактної групи під проводом США, так зв. формату «Рамштайн» (за назвою Бази Повітряних сил США «Рамштайн» в Європі, де 27 квітня 2022 р. відбулося перше засідання Групи), що наразі об’єднує вже близько 50 країн.

Допомога НАТО Україні у невійськовій сфері: інфографіка

НАТО – не просто військово-політичний союз, адже під його егідою діє ціла низка програм у різних галузях. І саме через ці програми наша держава вже довгий час має відчутну підтримку від Північноатлантичного Альянсу.

У матеріалах Фонду «Ініціатива з дослідження східноєвропейської безпеки» – факти та інфографіка щодо допомоги, яку НАТО надає Україні, у т.ч. за рішеннями Уельського, Варшавського та Брюссельського самітів, в рамках Комплексної програми допомоги Україні, діяльності цільових фондів і програм НАТО.

Видання підготовлено Фондом «Ініціатива з дослідження східноєвропейської безпеки» за сприяння та фінансової підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні. Київ, 2018.

Завантажити усі матеріали можна за посиланням 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора