Торгівля людьми, насильство в сім'ї, гендерна рівність

Торгівля людьми - темна сторона нашого світу. Україна є однією з перших країн Європи, яка у 1998 році встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми (стаття 149 ККУ). Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, яка не втрачає своєї актуальності й у XXI столітті для жодної країни світу.
На сьогодні для українців, в умовах воєнного стану, ризик потрапляння в ситуацію торгівлі людьми як всередині країни, так і за її межами став ще більшим. Багато громадян переїхали із зони бойових дій в інші регіони або за кордон та шукають нову роботу.
У сучасному світі торгівля людьми є одним з найбільш масових порушень прав і свобод людини. Тому дуже важливим завданням сьогодення є підвищення поінформованості громадськості про цю глобальну проблему.

Насильство в сім'ї є одним з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. Головною проблемою насильства в сім'ях є те, що воно найчастіше не виходить за межі зачинених дверей, а відтак "насильник" залишається не покараним і продовжує знущатися над рідними. Різні форми приниження та знущання у родині відображаються на дітях, які й самі безпосередньо страждають.
Серед причин того, що постраждалі не звертаються до правоохоронних органів - це страх помсти з боку кривдника, відчуття власної вини, страх зганьбити сім'ю, низька самооцінка, самопожертва заради дітей, а також фінансова залежність.
Гендерна рівність - люди будь якої статі мають однакові права, можливості та відповідальність. Це рівний правовий статус жінок та чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства. В Україні гендерна рівність закріплена в Конституції та законодавстві. Загалом функцію з організації здійснення Кабінетом Міністрів України повноважень у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків у всіх сферах життя суспільства виконує Урядовий уповноважений з питань гендерної політики.
