Як російське викопне паливо живить світ пластику?

В Україні презентували дослідження «Як російське паливо живить світ пластику: дослідження кореляції між викопним паливом та пластиком», підготовлене громадською спілкою «Український Альянс Нуль Відходів» за підтримки ЄС та Міжнародного фонду «Відродження».
Головне з дослідження:
Пластик = викопне паливо.
Близько 98% пластику виробляється з нафти та газу. Це означає, що кожен пластиковий виріб починається з видобутку викопних ресурсів.
російське паливо → пластик → гроші на війну.
У 2021 році 45% федерального бюджету рф формувалося за рахунок нафти та газу. Навіть під час повномасштабної війни доходи від експорту викопного палива залишаються ключовим джерелом фінансування агресії.
З 2022 року росія отримала понад €883 млрд від продажу викопного палива.
З них €228 млрд — від країн, які формально запровадили санкції.
Світовий ринок все ще споживає російські ресурси.
У 2025 році Китай, Індія та Туреччина забезпечили 74% доходів рф від експорту викопного палива. Після переробки у третіх країнах нафтопродукти можуть знову потрапляти на європейські ринки.
Туреччина та Індія перепродали переробленої російської нафти на €6,1 млрд.
Нафтохімічна промисловість — драйвер попиту на нафту.
До 2050 року виробництво пластику та добрив може сформувати майже половину світового попиту на нафту, випереджаючи авіацію, судноплавство та вантажні перевезення.
Мікропластик вже в організмі людини.
Його виявляють у крові, легенях та плаценті, що робить проблему не лише екологічною, а й безпосередньо пов’язаною зі здоров’ям людей.
☝️ Рішення існують
Відмова від імпорту викопного палива з рф є не лише стратегічно важливим кроком у контексті енергетичної безпеки, але й потужним інструментом для досягнення екологічних цілей. росія — держава агресор, що розв'язала війну проти України у 2014 році, і надходження від експорту нафти і газу залишаються ключовим джерелом фінансування її військової агресії. Зменшення залежності від російських викопних ресурсів — це не лише питання моралі, а й засіб обмеження фінансових потоків, що підтримують війну.
Тому необхідними кроками є:
- Міжнародна енергетична кооперація. Диверсифікація джерел постачання енергоносіїв, зменшення залежності від авторитарних режимів, зокрема росії.
- Імплементація концепції zero waste. Формування системи орієнтованої на мінімізацію відходів, повторне використання ресурсів і відмову від одноразових виробів.
- Розвиток відновлюваних джерел енергії. Заміна викопного палива на сонячну, вітрову, геотермальну, біогазову енергетику для зменшенн вуглецевого сліду та енергетичної залежності.
- Законодавче обмеження одноразового пластику. Введення заборон, екологічного оподаткування та стимулювання сталих багаторазових альтернатив.
- Впровадження систем повторного використання та наповнення, зокрема, депозитно- поворотних систем для повторного використання паковання, систем повторного наповнення тари в секторі HoReCa, в рітейлі тощо.
- Формування екологічної свідомості населення. Проведення інформаційних кампаній щодо впливу пластику на довкілля та його зв'язку з викопним паливом.
- Інвестиції в інфраструктуру роздільного збору та переробки ресурсоцінної вторсировини. Створення систем збору, сортування, рециклінгу, а також підтримка підприємців, що працюють з депозитно-поворотною системою та системами повторного наповнення.
- Доєднання до Глобального Договору ООН щодо припинення пластикового забруднення (Global Plastics Treaty). Цей договір, що наразі перебуває на етапі міжурядових переговорів має на меті юридично зобов’язати країни скоротити виробництво, використання та забруднення пластиком впродовж його життєвому циклу.